Презентация Календарно-обрядові пісні онлайн

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Одним із найдавніших видів усної поезії народу є календарно-обрядові пісні, які відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. У цих піснях дуже часто відтворювався трудовий процес: зображали рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це ніби художне відображення самого життя в піснях, хороводах, іграх, ґанках. Одним із найдавніших видів усної поезії народу є календарно-обрядові пісні, які відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. У цих піснях дуже часто відтворювався трудовий процес: зображали рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це ніби художне відображення самого життя в піснях, хороводах, іграх, ґанках. До календарних пісень належать колядки (зимовий цикл), веснянки, гаївки, або гагілки (весняний цикл), русальні (кінець весни) купальські (середина літа), обжинкові (збирання врожаю в кінні літа).

Содержание слайда: Зимовий цикл. Колядки та щедрівки На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у «щедрий вечір», — щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду. Щедрували в новорічну ніч переважно діти та молодь. Вони ходили по хатах із «засівалками», посипаючи навколо себе зерном і виголошуючи коротенькі віршики-побажання. Під час зимових свят відбувалося чимало ігрищ. З колядками і щедрівками тісно пов'язані ігри-дійства «Вертеп», «Звізда», «Меланка», «Плуг», «Коза». Колядки— народнікалендарно-обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята. Щедрівки — старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».

Содержание слайда:

Содержание слайда: Яке головне свято весни? Весняний цикл свят та обрядів мав особливе значення, бо люди за допомогою їх намагались прискорити прихід весни і тепла. На честь весняного пробудження природи давні слов’яни відзначали свято Масляної. Це свято проводів Зими, свято розваг, забав, музик і веселих збіговиськ. Проте не Масляна головне свято весни, а Пасха. У народі головним весняним святом вважався Великдень. На цю пору колись припадали весняні урочистості слов’ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повертало на літо, подовжуючи день, - воскресала природа, а з нею і Син Божий Ісус Христос.

Содержание слайда: Весняний цикл. Веснянки Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них — заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи. Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Найвідоміші українські веснянки — це пісні-ігри «А ми просо сіяли, сіяли!»,«Зелений шум», «Подоляночка» та інші. Танцювальні рухи, якими супроводжувалися веснянки, нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння. Слова пісні пояснювали ці рухи. Веснянки— давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт.

Содержание слайда:

Содержание слайда: Писанка та крашанка Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу – це його мистецтво. Одним з захоплень нашого народу є малювати дивовижні, чудові, барвисті писанки та крашанки.

Содержание слайда: Історія писанки сягає сивої давнини, писанка є символом духовності, складовою міфо-обрядової культури. Вона пов’язана з вшануванням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка наділена магічною силою приносити добро. Історія писанки сягає сивої давнини, писанка є символом духовності, складовою міфо-обрядової культури. Вона пов’язана з вшануванням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка наділена магічною силою приносити добро. Крашанка – яйце пофарбоване в один колір. Червоне яйце означало – радість, життя, любов, жовте – врожай, блакитне – небо, здоров’я.

Содержание слайда: Календарно-обрядові пісні літнього циклу

Содержание слайда: Головні літні свята

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Свята осіннього обрядового циклу Осінні свята приурочені до завершення збору врожаю. В них відображається головна турбота селян – забезпечити родючість полів. Жниварські звичаї та обряди виявляються в обряді обжинок. Ці свята базувались на вірі в те, що польові живуть в останньому снопі – звідси й священне до нього ставлення.

Содержание слайда: Обжинкові пісні

Содержание слайда: Обжинкові пісні

Содержание слайда: Так, 19 вересня, у день архангела Михаїла, святкувань не влаштовувалось, але важкої роботи уникали, взагалі не можна було орати, сіяти, вирубувати капусту Так, 19 вересня, у день архангела Михаїла, святкувань не влаштовувалось, але важкої роботи уникали, взагалі не можна було орати, сіяти, вирубувати капусту

Содержание слайда: День Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня. В цей день не можна йти до лісу, адже за народним повір’ям в цей здвигається земля до зими, а в певних місцях земля здвигається і плазуни ховаються в ті отвори на зиму. День Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня. В цей день не можна йти до лісу, адже за народним повір’ям в цей здвигається земля до зими, а в певних місцях земля здвигається і плазуни ховаються в ті отвори на зиму.

Содержание слайда: