Презентация Магматичні родовища онлайн

Содержание слайда: МАГМАТИЧНІ РОДОВИЩА ГЕНЕТИЧНА МОДЕЛЬ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ ГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ УТВОРЕННЯ ГЕНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ РОДОВИЩ

Содержание слайда: Магматичними називають РКК, які формувалися в процесі проникнення, поступового охолодження, дегазації та розкристалізації металоносних силікатних розплавів ультраосновного, основного або лужного складу. Магматичними називають РКК, які формувалися в процесі проникнення, поступового охолодження, дегазації та розкристалізації металоносних силікатних розплавів ультраосновного, основного або лужного складу. До них належать родовища титано-магнетитових (часто ванадієносних), апатит-магнетитових, сульфідних Cu-Ni (з Co, Au, платиноїдами), хромшпінелідових руд, самородних платиноїдів (Pt, Pd, Os, Ir), алмазу, графіту, апатиту, нефеліну (сировина на алюміній), деяких рідкісних елементів (Nb, Ta, Hf, Zr та ін.).

Содержание слайда: 1. Генетична модель та фізико-хімічні умови утворення Провідну роль у формуванні магматичних руд відіграють процеси магматичної кристалізації, а в деяких випадках – ліквації. Для виникнення промислової мінералізації необхідний збіг двох передумов: 1) якісно-речовинного прояву диференціації, що полягає у відокремленні від розплаву певного корисного компонента (елемента) у вигляді конкретної кристалічної (К) або розплавної (LM, LP) фази; 2) кількісно-концентраційного завершення диференціації, що пов’язана з нагромадженням цієї ж металоносної фази (K, LM, LP) в певній частині магматичного тіла – донній або покрівельній, залежно від процесів диференціації та специфічної геолого-структурної ситуації.

Содержание слайда: Процеси кристалізаційної магматичної диференціації

Содержание слайда: Процеси лікваційно-магматичної диференціації Головними чинниками, що регулюють цей процес, є температурний діапазон і насиченість розплаву такими компонентами, як сірка, залізо, нікель, кобальт, мідь, цинк та ін. За даними І. Фохта, якщо темпертура становить понад 1 500 °С, то сумарна кількість цих складових у магмі основного складу може сягати близько 20 ваг. %, а в разі охолодження до 1 170–1 150 °С у гомогенному силікатному розплаві з’являються перші краплини новоутвореного рудно-сульфідного розплаву як певний надлишок компонентів, що вже не можуть бути в розчиненому стані. Спочатку кристалізується силікатна, а потім сульфідна фаза розплаву з утворенням мінеральних агрегатів поширеної сидеронітової текстури, коли рудні мінерали ксеноморфні щодо вмісних порід.

Содержание слайда: Процеси нагромадження потенційно металоносних фаз гравітаційні фільтраційно-ін’єкційні

Содержание слайда: Гравітаційна диференціація

Содержание слайда: Фільтраційно-ін’єкційний механізм

Содержание слайда: Чотири види якісно-речовинних та кількісно-концентраційних механізмів диференціації магматичних розплавів: – кристалізаційно-гравітаційний і лікваційно-гравітаційний, що зумовлюють виникнення сингенетичних (донних, висячих) покладів вкраплених руд винятково серед материнських порід інтрузиву; – кристалізаційно-фільтраційний і лікваційно-фільтраційний, з якими пов’язані утворення епігенетичних, найчастіше жилоподібних тіл масивних руд серед порід покрівлі та навколишньої рами інтрузивну

Содержание слайда: Фізико-хімічні умови

Содержание слайда: 2. Геологічні умови утворення Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями

Содержание слайда: Шість рудномагматичних формацій, дві з яких є геосинклінальними і чотири – є платформеними.

Содержание слайда: 5 – рідкісноземельна нефелін-сієнітова (лопаритова), що представлена родовищами комплексних руд ніобію, танталу, титану, циркону, гафнію, церію та ін. (Швеція, Росія (Кольський півострів)); 6 – апатит-магнетитова нефелін-сієнітова формація виявлена дещо обмежено зокрема, у Північній Швеції (рудне поле Кірунавара), США (Адірондайк), Мексиці (Маркадо, Дуранго), Чилі (Альгаррабо, Тьфо); важливими є родовища апатит-нефелінових, власне апатитових руд (Хібінський масив лужних порід Кольського півострова) та нефелінові родовища (Красноярський край Росії).

Содержание слайда: 3. Генетична класифікація родовищ ранньомагматичні; пізньомагматичні; лікваційно-магматичні.

Содержание слайда: Ранньомагматичний клас Ранньомагматичними є родовища, що утворилися під час охолодження слабконасичених леткими компонентами металоносних силікатних розплавів у процесі їхньої кристалізаційно-гравітаційної диференціації на ранніх етапах становлення інтрузиву. Під час розкристалізації порівняно “сухих” магм основного та ультраосновного складу їхні перші, найбільш високотемпературні фази, зазвичай, є і найбільш “важкими” (хромшпінеліди (Mg,Fe2+)(Cr,Al,Fe3+)2O4, магнетит Fe2+Fe3+2O4, титаномагнетит (Fe2+,Ti) Fe3+O4 та ін.); зі зниженням температури з розплаву виділялися силікати з помітно меншою питомою вагою (олівін, піроксени, амфіболи та ін.). Утворення промислових концентрацій металоносних оксидів переважно в придонній частині інтрузивних масивів; саме через це нерідко подібні утворення називають сегрегаційно-акумулятивними. Особливості родовищ ранньомагматичного класу: 1) генетичні, що просторово пов’язані з чітко диференційованими інтрузивами основних та ультраосновних порід, або лужних масивів, що контрольовані зонами тектономагматичної активізації; 2) формуються майже водночас із вміcними породами магматогенних комплексів з утворенням винятково сингенетичних тіл переважно вкраплених руд (нодулярна, орбікулярна текстури); 3) економічно найважливішими є родовища: алмазоносної кімберлітової (лампроїтової) формації, хромітоносних дунітів (так званий бушвельдський тип), платиноносних дунітів, апатитоносних сієнітів, нефелінових сієнітів (сировина на алюміній), графітоносних інтрузивів різного складу.

Содержание слайда: Пізньомагматичний клас Пізньомагматичними є родовища, що утворилися завдяки кристалізаційно-фільтраційній диференціації порівняно збагачених леткими компонентами (т. зв. “вологих”) магм унаслідок відокремлення залишкових порцій рудоносного розплаву та його розкристалізації під час завершальної стадії становлення інтрузивного масиву. Першими виділяються не металоносні оксидні сполучення (як у випадку слабкого насичення леткими), а породоутворювальні силікатні – олівін, піроксени та ін. і тільки пізніше – рудні мінерали (магнетит, титаномагнетит), що ксеноморфні до силікатів, зумовлюючи так звану сидеронітову текстуру материнської породи. Головними особливостями родовищ пізньомагматичного класу є: 1) генетично тісно пов’язані з чітко диференційованими, інколи багатофазовими інтрузивами основних та ультраосновних порід, переважно в межах геосинклінальних областей; 2) просторово тяжіють головно до припокрівельної частини споріднених інтрузивів і певних структурних елементів найближчого екзоконтакту, нерідко контрольовані самим контактом за умови суттєвих варіацій фізико-механічних властивостей порід; 3) формуються в процесі розрядження синмагматичних серій тектонічних напружень з утворенням винятково епігенетичних тіл суцільних або багатих густо вкраплених руд із різними контактами; 4) економічно найважливішими є родовища хромшпінелідів та платиноїдів у дуніт-перидотитах (так званий уральський тип), ванадієносних титаномагнетитових руд у габро-амфіболіт-піроксенітах, апатит-магнетитових та апатит-нефелінових у сієнітах.

Содержание слайда: Лікваційно-магматичний клас Лікваційно-магматичними є родовища, що утворилися під час охолодження металоносних, збагачених сіркою базальтоїдних магм у процесі їхньої лікваційно-гравітаційної (або фільтраційної) диференціації на найпізніших стадіях становлення пластоподібних інтрузивів трапової формації, відповідно, у вигляді вкраплених рудних покладів придонної частини силів (сингенетичні) або січних та суцільних руд у покрівельній частині (епігенетичні). До утворень цього генетичного класу належать дуже важливі родовища сульфідних мідно-нікелевих руд у габро-норитах (із супутніми мінеральними включеннями кобальту, платиноїдів, Au, Pb, Zn), а також рідкісноземельних, переважно лопаритових руд (Nb, Ta, Ti, Ce, Zr та ін.) у нефелінових сієнітах, луявритах, фойяїтах Кольського півострова. Сульфідно-мідно-нікелеві родовища, генетично і просторово пов’язані винятково з гіпабісальними повнодиференційованими інтрузивами (лополіти, сили) основного складу. Характерні багатофазові, нерідко розшаровані інтрузиви із закономірною зміною в часі та просторі їхніх диференціатів – від перидотитів до габро-норитів і навіть кварцових діоритів та мікрогранітів. Мінеральний склад сингенетичних рудних покладів, що пов’язані переважно із габро-норитовою складовою, визначений досить стабільною парагенетичною тріадою – пентландит, халькопірит, піротин. Епігенетичні руди різноманітніші з поширенням таких мінералів, як кубаніт, нікелін, мілерит; іноді трапляються нерівноважні асоціації з магнетитом.