Презентация Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні онлайн

Содержание слайда: Магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра державного управління Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні Кафедра політичної аналітики і прогнозування Науковий керівник: Рейтерович І.В., кандидат політичних наук, Виконала Ткаченко Ю.О. доцент

Содержание слайда: Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 1.1 Сутність і функції громадянського суспільства. 1.2 Особливості розвитку громадянського суспільства в Україні. Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ ЯК СУБ’ЄКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 2.1 Поняття, види і функції груп інтересів. 2.2 Роль груп інтересів у розвитку громадянського суспільства. Висновки до другого розділу Розділ 3. Механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні 3.1 Особливості механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні на сучасному етапі 3.2 Напрями удосконалення механізмів пливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства Висновки до третього розділу ВИСНОВКИ Список використаних джерел

Содержание слайда: Актуальність теми дослідження Актуальність теми дослідження зумовлена дедалі зростаючою у країні роллю груп інтересів, які визначають, як правило, характер взаємостосунків між суспільством і державою. Володіючи значним ресурсним потенціалом, ці групи здійснюють вплив на процес ухвалення політичних рішень органами державної влади, заявляють про себе у сфері публічної політики, претендують на участь у громадському контролі за роботою владних структур, прагнуть посісти адекватне місце у системі представництва інтересів. Тенденція посиленої зацікавленої участі груп інтересів у політиці спонукає до наукового осмислення їх ролі у політичному процесі, вивчення особливостей їх функціонування в суспільстві, що зазнає постійної трансформації. В Україні на сьогоднішній день очевидними є диспропорції у системі представництва інтересів, переважає неінституціалізованний характер їх взаємодії з державою, відсутні чітко фіксовані у законодавстві норми лобістської діяльності. Тому використання комплексного аналізу механізмів взаємодії груп інтересів із державою, ролі груп інтересів у формуванні громадянського суспільства, дослідження їх еволюції забезпечує можливість визначити шляхи розвитку і вдосконалення системи представництва інтересів в Україні. Звідси постає не тільки наукова, але і практична актуальність даного дослідження.

Содержание слайда: Об'єкт і предмет дослідження Об'єкт дослідження – громадянське суспільство. Предмет дослідження – механізми впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні.

Содержание слайда: Мета і завдання дослідження Метою дослідження є аналіз теоретико-методологічних та прикладних положень щодо механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні. Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання: – дослідити науково-теоретичні підходи щодо визначення поняття, сутності і функцій громадянського суспільства; – охарактеризувати особливості розвитку громадянського суспільства в Україні; – дослідити науково-теоретичні підходи щодо поняття, видів і функцій "груп інтересів"; – здійснити комплексний аналіз ролі груп інтересів у розвитку громадянського суспільства; – виявити та оцінити ефективність механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні; – розробити практичні рекомендації щодо шляхів удосконалення механізмів впливу груп інтересів на розвиток громадянського суспільства в Україні.

Содержание слайда: Методи дослідження Методологічною основою магістерської роботи є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, що забезпечують об'єктивний аналіз досліджуваного предмету: – системний аналіз був використаний для розкриття сутності та ролі груп інтересів у сучасному світі; – методи індукції та дедукції застосовувалися для розкриття сутності громадянського суспільства та характеристики його змісту на сучасному етапі розвитку нашої держави; – за допомогою історичний методу було досліджено виникнення, формування, розвиток громадянського суспільства, вплив на його становлення та розвиток груп інтересів у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей; – за допомогою структурно-функціонального методу, факторного і інституціонального аналізу була з'ясована роль та місце груп інтересів у процесі формування громадянського суспільства в зарубіжних країнах та в Україні. Достовірність здобутих результатів забезпечена за допомогою широкої інформаційної бази, що складається з нормативно-правових актів, офіційної статистики, даних соціологічних досліджень, наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників, інформаційно-аналітичних матеріалів ЗМІ.

Содержание слайда: Практичне значення отриманих результатів Наукові положення, висновки та рекомендації магістерської роботи можуть бути використані для подальших теоретичних та практичних досліджень розвитку громадянського суспільства та становлення демократії в нашій країні, взаємодії між інститутами сучасної української політичної системи; у навчальному процесі при підготовці курсів із політології, спеціальних навчальних курсів з теорії демократії та громадянського суспільства. Висновки та практичні рекомендації дослідження також можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування, політичними партіями для удосконалення відносин з різноманітними громадськими об’єднаннями.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ Відповідно до цілей і завдань даного дослідження отримані такі результати теоретичного та науково-практичного характеру 1. При всій різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства, переважна більшість дослідників сходяться на тому, що громадянське суспільство – це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності . Функції є втіленням основних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства та їх впливу на суспільне життя. Найголовніші з них – наступні: – громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їх самоорганізації і самостійної реалізації ними власних інтересів; – інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушності особистих прав громадян; – інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам людей; – громадянське суспільство виконує комунікаційну функцію; – діяльність організацій громадянського суспільства стабілізує державну владу.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ 2. Реалії, в яких формується громадянське суспільство України, потребують ґрунтовного аналізу та осмислення. По-перше, стан сучасного українського суспільства – стан трансформації, що супроводжується системною кризою, як об’єктивний процес будь-якого суспільства, що переживає зміну соціальних цінностей. По-друге, громадянське суспільство, як інші інноваційні політико-правові інститути, з урахуванням тоталітарного минулого України, реалізуються не з "самого початку", а в контексті реального історичного розвитку, відповідно, наявністю нових чинників, дія яких не досить усвідомлена (політична глобалізація, економічна інтеграція). По-третє, більшість політико-правових інститутів, задіяних у контекст українського державотворення, мають власну практику історико-логічного оформлення. Наприклад, усвідомленню суті правової держави в сучасному розумінні передувала практика поліцейської держави, ліберальної держави. Практика усвідомлення громадянського суспільства охоплює майже століття. При цьому кожен наступний етап спирався на здобутки попереднього. По-четверте, реалії українського державотворення супроводжуються одночасною реалізацією і правової, і демократичної, і соціальної держави, як і громадянського суспільства.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ 3. Поняття "групи інтересів", "групи тиску", "лобі", "громадські організації", "суспільні рухи" мають багато спільного, хоча й не є тотожними. Вони відбивають багатоманітність наявних у громадянському суспільстві інтересів, але кожне з них робить це по-своєму, особливо щодо взаємодії цих інтересів з державною владою. Найбільш загальним серед них є поняття "групи інтересів", яке охоплює всю багатоманітність наявних у суспільстві соціально-політичних інтересів, наголошує на представництві цих інтересів у політичному житті і водночас указує на особливості цього представництва порівняно з представництвом суто політичних організацій – партій. Групи інтересів широко використовують й опосередкований вплив на владу (через засоби масової інформації або через політичні партії), формуючи вигідну для себе громадську думку. Поряд з використанням традиційних політичних партій, групи можуть і самі організовувати тимчасові партії за інтересами, невеликі за своєю чисельністю. Така практика, до речі, дуже поширена в Україні. Крім того, групи інтересів прагнуть бути представленими серед владної еліти, намагаючись отримати посади для своїх представників на різних рівнях державної влади.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ 4. Групи інтересів займають ключову роль у формуванні громадянського суспільства. Сьогодні вони є однією із провідних форм самоорганізації соціуму, є основою громадянського суспільства та одночасно виступають провідними політичними акторами. Від них значною мірою залежить стабільний, політичний розвиток держави, особливо на регіональному рівні. Це пов’язано з тим, що групи інтересів перебуваючи, по суті, автономними від політичних партій та вищих органів державної влади, постійно чинять тиск на них з метою задоволення свого бачення розвитку держави. Виходячи з цього, у своїй діяльності вони виступають як своєрідні групи тиску. Останні, уникаючи публічних ініціативних пропозицій стосовно нових законів, паралельно з цим впливають на прийняття чи неприйняття певного рішення, підтримку чи зрив якоїсь акції. Домінування специфічних груп інтересів у вітчизняному політичному просторі створює низку загроз, основними з яких є, по-перше, загальна антидемократична діяльність груп інтересів та груп тиску, по-друге, орієнтація груп інтересів не на встановлення різноманітних каналів комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування, а на відверте тіньове лобіювання власних вимог, по-третє, перетворення груп інтересів у різнопланові «клани», головною метою діяльності яких є забезпечення стабільного отримання фінансово-економічних дивідендів, а не артикуляції та захисту інтересів соціальних груп.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ 5. Розвиток громадянського суспільства є свого роду індикатором вирішення ряду соціально-політичних проблем, у тому числі реального забезпечення законних прав та інтересів людини. Сприяння формуванню громадянського суспільства, як одного із стратегічних пріоритетів державної політики об'єктивно обумовлено національними інтересами України як у внутрішній, так і у зовнішній політичній сферах. Сьогодні партнерство суспільства та влади виступає як специфічна форма історично закономірного процесу розвитку громадянського суспільства. Партнерство є не тільки типом соціальної взаємодії і соціального управління, але й механізмом його розвитку. Воно стає однією з відносно нових технологій управління. Основними механізмами можна вважати, інституалізацію громадянського суспільства, соціальне партнерство, громадське лобіювання.

Содержание слайда: ВИСНОВКИ 6. Забезпечення адекватного рівня взаємодії між державою та громадянським суспільством є назрілою та необхідною складовою політичної модернізації і демократизації, що є прямим шляхом до досягнення суспільної стабільності у майбутньому. Взаємовигідне партнерство між державою та елементами громадянського суспільства можливе лише за умов рівного діалогу, тому вкрай актуальною є проблема винаходження новітніх засобів комунікації. Шляхи подолання суспільно-політичної кризи в українському суспільстві тісно пов’язані з формуванням нового типу громадянської свідомості та відходженням від застарілих типів комунікації і принципів управління. Найбільш вирішальним моментом має бути процес формування цілого комплексу адекватних сьогоднішнім реаліям спільних цінностей, яких так бракувало в останні роки та які мають бути покладені в основу всіх модернізаційних процесів у державі.

Содержание слайда: Дякую за увагу!