Презентация Джордж Ноел Гордон Байрон — англійський поет-романтик. Біографія і життєвий шлях. онлайн

Содержание слайда: Джордж Ноел Гордон Байрон — англійський поет-романтик. Біографія і життєвий шлях.

Содержание слайда: В історії новочасної європейської літератури навряд чи можна відшукати поета, який мав би  таку силу впливу на своїх сучасників і нащадків, як Байрон. Його поезією зачитувалися не тільки в Англії, а й в усій Європі. Й. В. Гете, Г. Гейне, А. Міцкевич, О. Пушкін, М. Лєрмонтов спеціально вивчали англійську мову, щоб мати можливість познайомитися з байронівською поезією в оригіналі.

Содержание слайда: Масштаб творчої особистості Байрона був настільки колосальним, що в перші десятиліття XIX ст. поступався хіба що особі Наполеона Бонапарта. Про Байрона сперечались, складали легенди, вважали надлюдиною, титанічною й демонічною. Чи не найбільш влучно яскравий феномен англійського поета визначив Іван Франко, він писав: «Значення Байронового життя і Байронової поезії було власне в тім, що в пору важкої реакції та занепаду духу він з нечуваною елементарною силою виступає як речник свободи особи, як бунтар проти всього усталеного, усвяченого, шаблонованого».

Содержание слайда: Доля Байрона

Содержание слайда: Славетний англійський поет народився 22 січня 1788 р в Лондоні в старовинній, але збіднілій дворянській сім'ї. Його батько, гвардійський офіцер, розтративши власний статок і посаг дружини, рятуючись від кредиторів, утік у Францію, де й помер, коли Байрону виповнилось три роки. Мати Байрона, Кетрін Гордон, належала до шотландської знаті, родовід якої брав свій початок від  нащадків короля Шотландії Якова І. 

Содержание слайда: Джон Байрон – батько і Кетрін Гордон – мати Джорджа Байрона

Содержание слайда: Після розлучення батьків родині якийсь час довелося жити в досить скрутних умовах, але після смерті двоюрідного діда Байрон успадкував титул лорда і родовий маєток — Ньюстедське абатство; це не тільки поліпшило їхні матеріальні умови, а й дало змогу Байронові здобути належну освіту.

Содержание слайда: Початкову освіту він отримав в аристократичній школі в містечку Харроу, а далі продовжив навчання в Кембриджському університеті, де посилено займався ораторським мистецтвом, готуючи себе до майбутньої політичної діяльності. 

Содержание слайда: Однокурсники Байрона здебільшого походили з багатих аристократичних родин із відповідним вихованням, яке, крім усього іншого, зумовлювало й зверхнє ставлення до своїх менш титулованих однолітків, до яких належав і Байрон. Тому він почувався самотнім і чужим серед тих, «яких чекають чини, медалі, посади, нагороди». Гіркота образ, як з боку товаришів по навчанню, так і з боку наставників, що часто догоджали своїм іменитим учням, викликала в душі Байрона палкий спротив, який формував той рішучий і незламний бійцівський характер, що ним згодом захоплюватиметься вся Європа. «Я можу пробити собі дорогу в світі, і я це зроблю або загину, — писав він в одному з листів до матері. — Багато людей починали своє життя з нічого, а закінчували величчю та славою. Невже я... нічого не зроблю? Ні, я проб'ю собі шлях до Вершин Слави, але тільки не безчестям».

Содержание слайда: Загальне невдоволення політичною атмосферою в Англії породжувало в юнака бажання «виїхати з цієї проклятої країни». Після закінчення університетського курсу Байрон вирушає у трирічну подорож країнами Середземномор'я — Португалією, Іспанією, Албанією, Грецією, Туреччиною. Більшість із цих країн переживали складний, драматичний етап свого історичного становлення: на Піренейському півострові точилася війна проти наполеонівської окупації, народ Греції готувався до повстання проти турецького поневолення. Враження Байрона від мандрівки сприяли подальшому формуванню його свободолюбного духу, позиції рішучого несприйняття будь-яких форм тиранії, політичного деспотизму та національного пригнічення.

Содержание слайда: Успадкувавши місце в Палаті лордів, Байрон, після повернення з подорожі, сповнений бажання боротися, свою політичну діяльність розпочинає із захисту луддитів-робітників, які розбивали ткацькі верстати, намагаючись таким чином запобігти скороченню робочих місць. Парламент пропонував для них смертну кару, що викликало обурення з боку молодого парламентарія. Ще одна гнівна парламентська промова Байрона була присвячена питанню віротерпимості і захищала права католиків, переслідуваних англійською протестантською церквою. Жодна з пропозицій Байрона не була підтримана в парламенті, більше того, вони спричинили конфлікт між ним і політичною верхівкою. Поет назавжди розчарувався в парламентській діяльності, демонстративно відмовився від подальшої присутності на засіданнях Палати лордів, порівнявши її з лікарнею, охопленою «летаргією сну». «Якби ви знали, скільки продажності і гниття в пацієнтах цієї лікарні», — писав він у листі до одного зі своїх товаришів.

Содержание слайда: У цей час Байрон переживає драму не лише в громадському, а й в особистому житті. Через рік після народження доньки його дружина Анна Ізабелла Мілбенк подає на розлучення. У пресі вона поширює плітки про свого колишнього чоловіка, і це, як зручний привід для політичного цькування, використовують аристократичні й парламентські кола Англії, які не пробачили поетові його занадто сміливих і безкомпромісних виступів у парламенті. Вчорашні друзі починають відвертатися від Байрона, перед поетом зачиняються двері світських салонів. Усе це змусило його прийняти рішення залишити на якийсь час батьківщину - як виявилось, назавжди.

Содержание слайда: До кінця життя Байрон переїжджав з однієї країни до іншої. «Хоробрий скрізь знайде батьківщину», - любив повторювати він.

Содержание слайда: Кілька місяців Байрон провів у Швейцарії, де познайомився і заприятелював із ще одним видатним англійським поетом — Персі Біші Шеллі. 

Содержание слайда: Разом вони перебираються до Італії, де приєднуються до національно-визвольного руху карбонаріїв («вугільників»), що прагнули звільнити свою батьківщину від австрійського панування. Байрон не тільки допомагав повсталим грошима, а й розмістив у своєму будинку склад зброї. І хоча повстання, яке розпочалось у 1820 р., було придушене, Байрона не полишала оптимістична переконаність у тому, що боротьба не була марною. «Хвилі, що кидаються на берег, розбиваються одна по одній, проте океан зрештою перемагає», — записує він до свого щоденника. Поет знову прагне боротьби.

Содержание слайда: Останні роки свого життя Байрон проводить у Греції, де в цей час розгорталася боротьба проти турецького поневолення. Як і в Італії, Байрон щедро фінансує повстанців, допомагаючи їм із закупівлею зброї та спорудженням флоту. Тут, у Греції, в місті Місолонгіон, серед військових приготувань, у квітні 1824 р. Байрон помер у віці 37 років, застудившись під час однієї з поїздок у гори. 

Содержание слайда: Цікаві факти з життя Байрона

Содержание слайда: За спогадами сучасників поета, Байрон мав привабливу зовнішність. Як свідчить Едвард Трелоні, «у зовнішності Байрона втілилася ідеальна норма, якою природа нагороджує генія. Він був у розквіті сил - мав 34 роки, середнього зросту — 5 футів і 8 з половиною дюймів (близько 1,72 метра); красиві риси обличчя, бліда шкіра без жодної плямки чи зморшки, широкі плечі, відкриті груди, чудові пропорції тіла. Невелика, правильної форми голова і кучеряве волосся легко й граціозно поєднувалися з міцною довгою шиєю. 

Содержание слайда: Очі та форма рота видавали генія. Природа мало що могла додати до того, чим обдарувала, як у зовнішності, так і в її одухотвореності». Стендаль в одному зі своїх листів описав зустріч із Байроном: «Це було восени 1816 року, коли я побачив Байрона в міланському театрі Ла Скала. Мене вразили очі лорда Байрона... Ніколи в житті я не зустрічав нічого прекраснішого та виразнішого. Навіть тепер, думаючи про те, якого виразу великий зодчий має надавати генієві, завжди згадую той прекрасний образ...»

Содержание слайда: Єдиною фізичною вадою Байрона була вроджена кульгавість. Намагаючись виправити свою фізичну ваду, Байрон серйозно займався спортом, став стрілком, боксером, наїзником, плавцем. Байрон легко міг проплисти 5 миль (9 км). В 1809 р. він переплив гирло річки Тахо, наперекір стрімкій течії під час океанського припливу. В 1810 р. за годину і десять хвилин переплив протоку Дарданелли (шириною понад 4 км). Італійці називали його «англій-цем-рибою» після того, як Байрон здобув перемогу під час змагань у Венеції в 1818 p., протримавшись на воді чотири години двадцять хвилин і здолавши відстань у кілька миль.

Содержание слайда: Фізично загартований і сильний, Байрон, однак, був напрочуд примхливим щодо своєї зовнішності й здоров'я. Знаючи за собою схильність до повноти, він виснажував себе постійними дієтами, ліками, часто жив надголодь.

Содержание слайда: В січні 1822 р. померла теща Байрона, леді Ноел, яка залишила йому спадок у 600 фунтів, за умови, що він додасть до своїх імен Джордж Гордон ім'я Ноел. Поет залюбки підписував свої особисті листи «Н. Б.» (Ноел Байрон), що асоціювалося для нього з ініціалами Наполеона Бонапарта.

Содержание слайда: Пам’ятник Байрону в Римі

Содержание слайда: Національний герой Греції Джордж Байрон шанується у Греції як національний герой. Він вважається зачинателем масового руху філеллінізму (агітаційний рух солідарності у 1820-х рр. за визволення Греції від турецького панування, який позначився на західноєвропейському суспільстві та його мистецтві, зокрема літературі), а день його смерті 19 квітня визнано Міжнародним днем солідарності філеллінів. Відомо також, що лорд Байрон був одним з найпалкіших опонентів Томаса Брюса Ельджина, який вивіз до Лондона фрагменти фризу та метоп афінського Парфенону. У поемі «Прокляття Мінерви» поет цілком засудив дії Ельджина. Грецький варіант вимови прізвища поета Вірон — і нині популярне чоловіче ім'я у Греції. Одне з передмість Афін також названо на честь Байрона — Віронас

Содержание слайда:

Содержание слайда: