Презентация Функції, властивості, класифікація та будова скелетних мязових волокон. (Лекція 4) онлайн

Содержание слайда: Лекція 4 Тема: Функції, властивості, класифікація та будова скелетних м’язових волокон

Содержание слайда: Функції які виконують м’язи забезпечують певну позу тіла людини; переміщують тіло у просторі; переміщують окремі частини тіла відносно одні одних; є джерелами тепла, виконуючи терморегуляційну функцію;

Содержание слайда: Рис. 1. Види м’язової тканини: а – гладенька; б – посмугована; в – серцева.

Содержание слайда: Властивості скелетних м’язів збудливість – здатність відповідати на дію подразника зміною йонної провідності і мембранного потенціалу (МП); провідність – здатність проводити потенціал дії (ПД) у глиб м’язового волокна по Т-системі; скоротливість – здатність вкорочуватись або розвивати наругу при збудженні; еластичність – здатність розвивати напругу при розтягуванні. регенерація або репарація. Мязові волокна при травмуванні або некротизації здатні до відновлення.

Содержание слайда: Зміни в м’язах при старінні Зниження сили і швидкості мязових скорочень. Зменшення мязової маси. Значне зниження кількості мязових волокон на 25% у 70-75-річних людей, на 50% - у 80-річних. Дегенеративні зміни у структурі мязового волокна. Скорочення кількості функціонуючих мотонейронів та аксонів, зменшення швидкості проведення нервових імпульсів. Ускладнення з віком структури нервово-мязового сполучення, зростання кількості аксональних розгалужень в ділянці синапсу.

Содержание слайда: За характером розміщення м’язових пучків і волокон у товщі м’язу розрізнять такі основні типи будови м'язів: Паралельні м'язи. Складаються із прямих і паралельних пучків м'язових волокон. Веретеноподібні м'язи. Складаються з пучків м'язових волокон, що віялоподібно сходяться до сухожиль. Перисті, в яких пучки м'язових волокон прикріплюються із двох боків до сухожилля, яке закладене всередині м'язового черевця.

Содержание слайда: Рис. 2. Розміщення м’язових волокон у різних м’язах: а – фізіологічний і б – анатомічний поперечники у паралельноволокнистому (І), веретеноподібному (ІІ) і перистому (ІІІ) м’язах.

Содержание слайда: Рис. 3. Різні типи м’язів А – веретеноподібний; Б – двоголовий; В – двочеревцевий; Г – м’яз із сухожильними перемичками. 1 – черевце, 2 – сухожилок, 3 – сухожильна дуга, 4 – сухожильна перемичка.

Содержание слайда: Класифікація мязів-антагоністів за видом дії, що вони створюють: 1. – Згиначі, згинають кінцівку, притягуючи два скелетних елементи один до одного. – Розгиначі, розпрямлюють кінцівку, відтягуючи два скелетних елементи один від другого. 2. – Привідний м'яз, підтягує кінцівку у напрямку до поздовжньої вісі тіла. – Відвідний м'яз, відтягує кінцівку від поздовжньої вісі тіла. 3. – Протрактор, тягне дистальну частину кінцівка вперед. – Ретрактор, відтягує дистальну частину кінцівки назад. 4. – Ротатор, обертає кінцівку вцілому або її частину у суглобі.

Содержание слайда: Властивості фазних (швидких) м’язових волокон відповідають на подразнення хвилею збудження, входять до складу швидких (фазних) рухових одиниць, призначені для виконання швидких, сильних і енергійних рухів, АТФ може утворюватись в результаті окисних і гліколітичних процесів, міоглобін в даній групі волокон відсутній, м’язи називаються білими, порівняно швидко втомлюються.

Содержание слайда: Властивості тонічних (повільних) м’язових волокон великий вміст білка міоглобіну, м’язи називаються червоними, волокна входять до складу повільних рухових одиниць, виконують функцію підтримання пози людини і тварин, скорочення і розслаблення відбувається повільно, ефективно працюють в ізометричному режимі скорочення, не генерують потенціал дії і не підкоряються закону “все або нічого”, поодинокий пресинаптичний імпульс викликає незначне скорочення реагують на подразнення місцевим збудженням і напругою, хвиля збудження в них не поширюється, гранична втома настає дуже повільно, відновлення функцій після втоми відбувається швидко.

Содержание слайда: Рис. 4. М’язові волокна

Содержание слайда: Рис. 5. Будова мязового волокна

Содержание слайда:

Содержание слайда: Функції базальної мембрани: 1) здійснює ферментні і трофічні функції у процесі розвитку і інервації мязового волокна; 2) прикріплює мязове волокно до ендомізію, закінчення рухового нерва, і кінців волокна – до мязових сухожилок. 3) забезпечує основу для регенерації мязових волокон шляхом розмноження клітин сателлітів в межах пошкодженого волокна; 4) регулює нервово-мязове сполучення, тобто є фактором, що забезпечує розвиток і регенерацію цього сполучення.

Содержание слайда: Рис. 7. Будова м'язового волокна

Содержание слайда: Рис. 8. Будова міомеру

Содержание слайда: Рис. 9. Схематичне зображення частини актинового міофіламенту, а також його звязку з трьома видами тропоніну та тонким міофіламентом тропоміозину.

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Рис.12. Розміщення міозинстабілізуючих білків титіну і небуліну у окремому саркомері.

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: В кожному саркомері можна виділити такі елементи СР: Термінальні цистерни, охоплюють міофібрилу у вигляді суцільного кільця по обидва боки від Z-пластинки. Поздовжні канали, відходять від термінальних цистерн у напрямку середини А-диску уздовж волокна. Поблизу термінальних цистерн ці канали є розширеними і визначаються як проміжні цистерни. Дірчастий комір, або обруч - пласка цистерна посередині А-диску, утворена в результаті злиття поздовжніх каналів, охоплює міофібрилу з усіх боків. Отвори такої пласкої цистерни не порушують ізоляції простору всередині СР від решти саркоплазми.

Содержание слайда: Гладенькі м’язи

Содержание слайда: Зовні м’язові волокна оточені сполучною тканиною. Остання організована на трьох рівнях: 1) Епімізій, що є особливо щільною оболонкою, яка вкриває усю поверхню черевця мязу і відділяє його від інших мязів. Епімізій містить тісно переплетені пучки колагенових волокон, що кріпляться до перимізію. 2) Перимізій є також досить щільною і відносно товстою оболонкою, що розділяє мязові волокна на пучки і забезпечує шляхи проходження крупних кровоносних судин і нервів через черевце мязу. Перимізій переходить у ендомізій. 3) Ендомізій, що оточує кожне мязове волокно і складається з щільної і тонкої сітки колагенових волокон. Припускається, що ендомізій має сполучення з базальною мембраною мязового волокна.

Содержание слайда: Функції сполучної тканини: 1. У процесі розвитку вона є каркасом (мяким скелетом мязу), на якому фіксуються мязові волокна. 2. Вільна сполучна тканина перимізію визначає будову саркоплазматичного ретикулума, забезпечує канали для кровоносних ссудин і нервів, що обслуговують мязові волокна. 3. Сполучна тканина має властивість протистояти пасивному розтягу мязу і забезпечує такий розподіл сил, при якому ймовірність пошкодження мязових волокон зводиться до мінімуму. Сполучна тканина забезпечує еластичність мязових волокон. 4. Ендомізій через бічні сполучення з мязовим волокном передає певну частину скорочувальної сили сухожилку

Содержание слайда: Дякую за увагу!