Презентация Операційні системи. Виклик віддалених процедур Remote Procedure Call (RPC) онлайн

Содержание слайда: Операційні системи Лекція 16 Виклик віддалених процедур Remote Procedure Call (RPC)

Содержание слайда: План лекції

Содержание слайда: Концепція віддаленого виклику процедур Добре відомий механізм передачі керування і даних всередині програми, що виконується на одній машині, поширюється на передачу керування і даних через мережу Найбільша ефективність RPC – коли існує інтерактивний зв’язок між віддаленими компонентами з невеликим часом відповідей відносно малим обсягом даних, що передають Характерні риси локального виклику процедур Асиметричність – одна із сторін є ініціатором взаємодії Синхронність – процедуру, яка викликає, блокують до повернення з процедури, яку викликали Ідея полягає в тому, щоби віддалений виклик процедур виглядав для прикладної програми точно так, як виклик локальної процедури

Содержание слайда: Можливі проблеми реалізації RPC Процедури виконуються на різних машинах, вони мають різні адресні простори, і не мають спільної пам’яті Параметри не повинні містити покажчиків на пам’ять (в тому числі на стек) Значення параметрів виклику слід передавати з одного комп’ютера на інший RPC обов’язково використовує систему обміну повідомленнями Необхідно забезпечити прозорість RPC для прикладних програм Існує можливість аварійного завершення одного з процесів без повідомлення про це іншого, а також можливість втрати повідомлень у мережі У разі краху програми, що викликає, віддалені процедури стають “сиротами” У разі краху віддаленої процедури, програма, яка їх викликала, стає “обездоленою” Існують розбіжності у форматах подання чисел у різних архітектурах, у порядку параметрів викликів, у порядку байтів, у кодуваннях символів

Содержание слайда: Досягнення прозорості RPC В бібліотеку процедур на клієнтському комп’ютері замість коду процедури поміщають так званий стаб (stub – заглушка) Клієнтський стаб викликають шляхом звичайної передачі параметрів через стек На комп’ютер-сервер поміщають оригінальний код процедури, а також серверний стаб Призначення клієнтського та серверного стабів – організувати передачу параметрів виклику процедури і повернення результату через мережу Клієнтський стаб формує повідомлення, що містить ім’я процедури і параметри виклику (упаковка, або маршалізація повідомлення) Серверний стаб отримує повідомлення, розпаковує (демаршалізує) параметри, і здійснює звичайний локальний виклик процедури Стаби використовують системні засоби обміну повідомленнями (send і receive) Іноді у підсистемі обміну повідомленнями виділяють окремий програмний модуль для організації зв’язку стабів з примітивами обміну повідомленнями (RPC Runtime)

Содержание слайда: Виконання віддаленого виклику процедури

Содержание слайда: Генерація стабів Ручна генерація стабів Програміст використовує ряд допоміжних функцій, наданих розробниками засобів RPC Є свобода вибору способу передачі параметрів виклику і застосування тих чи інших примітивів передачі повідомлень Вимагає значного обсягу ручної праці Автоматична генерація стабів Застосовується мова визначення інтерфейсу (Interface Definition Language, IDL) Опис інтерфейсу між клієнтом і сервером RPC містить список імен процедур, а також список типів аргументів і результатів цих процедур Опис достатній для перевірки стабом типів аргументів і генерації повідомлення-виклику IDL-компілятор створює вихідні модулі клієнтських і серверних стабів, а також генерує файли-заголовки з описом типів процедур і їхніх аргументів

Содержание слайда: Формат повідомлень RPC

Содержание слайда: Зв’язування клієнта з сервером Процедуру, що встановлює відповідність між клієнтом і сервером RPC, називають зв’язуванням (binding) У різних реалізаціях RPC, можуть відрізнятись: Способи завдання сервера, з яким хотів би бути зв’язаним клієнт Способи визначення мережної адреси (місцезнаходження) потрібного сервера Стадії, на якій відбувається зв’язування Статичне зв’язування: Ім’я або адреса RPC-сервера задається явно Відсутня гнучкість і прозорість Динамічне зв’язування: Ім’я інтерфейсу RPC задається у вигляді <тип інтерфейсу><екземпляр інтерфейсу> Тип визначає усі характеристики, крім місцезнаходження Якщо клієнту важливий лише тип інтерфейсу, то процес знаходження сервера може застосовувати або широкомовні запити, або централізованого агента зв’язування