Презентация Ароматичні вуглеводні Арени Підготував Учень 11-А класу Пазуханич Руслан онлайн

Содержание слайда: Ароматичні вуглеводні Арени Підготував Учень 11-А класу Пазуханич Руслан

Содержание слайда: Аре́ни (також аромати́чні вуглево́дні) — органічні сполуки, які належать до класу карбоциклічних сполук. У складі молекули ароматичних вуглеводнів є одна або кілька груп з 6 атомів вуглецю (Карбону), сполучених у кільце (бензенове ядро) простими і подвійними зв'язками (формула Кекуле). За сучасними уявленнями, атоми Карбону в бензеновому ядрі сполучені електронами двох типів: одні електрони містяться в площині молекули, інші розміщені перпендикулярно до неї. Аре́ни (також аромати́чні вуглево́дні) — органічні сполуки, які належать до класу карбоциклічних сполук. У складі молекули ароматичних вуглеводнів є одна або кілька груп з 6 атомів вуглецю (Карбону), сполучених у кільце (бензенове ядро) простими і подвійними зв'язками (формула Кекуле). За сучасними уявленнями, атоми Карбону в бензеновому ядрі сполучені електронами двох типів: одні електрони містяться в площині молекули, інші розміщені перпендикулярно до неї.

Содержание слайда: Представники: Представники: Найпростішим представником ароматичних вуглеводнів є бензен, складнішими — нафтален, антрацен, які мають кілька бензенових ядер. У великій кількості вони містяться в кам'яновугільній смолі, яку одержують при коксуванні вугілля. Назва «ароматичні» виникла в зв'язку з тим, що перші сполуки цього класу добували з природних запашних речовин. Структура Бензену і  Нафталену;

Содержание слайда: Фізичні властивості. Фізичні властивості. Моноциклічні (одноколові: бензен, толуен) арени - безбарвні рідини зі специфічним запахом, леткі, вогненебезпечні, легші за воду, не розчиняються в ній. Добре розчиняються в органічних розчинниках, є розчинниками для багатьох органічних речовин.

Содержание слайда: Хімічні властивості: Хімічні властивості: Ароматичні вуглеводні відзначаються особливою здатністю до реакцій заміщення і стійкістю бензенового ядра. При заміні водню в ароматичних вуглеводнів на галоген утворюються галогенопохідні; при реакціях з концентрованою азотною або сірчаною кислотами —нітросполуки або сульфосполуки. Ароматичні вуглеводні майже не здатні до реакцій приєднання. Реакція горіння (на прикладі бензолу): 2 C6H6 + 15 O2 → 12 CO2 + 6 H2O Арени горять кіптявим полум'ям, що свідчить про великий вміст Карбону. Реакції заміщення. Галогенування (на прикладі бензолу): C6H6 + Br2 (чиста речовина) → C6H5Br + HBr Реакція відбувається за умови каталізатора FeCl3 і простої речовини Br2 у чистому вигляді до утворення хлорбензолу і бромідної кислоти. На прикладі толуену: C6H5CH3 + 3 Br2 (водний розчин) → C6H5Br3CH3 + 3 HBr Реакція відбувається за звичайних умов при взаємодії толуену з бромною водою (розчин простої речовини брому у воді) до утворення 2,4,6-трибромтолуену (2,4,6-бром-1-метилбензен) - білого осаду (якісна реакція на толуен) і бромідної кислоти у співвідношенні 1:3 При заміщенні аренів атомом Хлору (Cl) використовується каталізатор AlCl3

Содержание слайда: Нітрування (на прикладі бензолу): C6H6 + HONO2 → C6H5NO2 + H2O В результаті взаємодії бензолу і нітратної кислоти утворюється нітробензен і вода. В результаті реакції утворюється жовта рідина і запах гіркого мигдалю, що є якісною реакцією на бензен. Реакція відбувається за наявності каталізатора H2SO4 (концентрованого розчину) - сульфатної кислоти, що є дуже гігроскопічною речовиною і поглинає воду, а також високої температури. Окиснення (на прикладі толуену): C6H5CH3 + 3 [O] C6H5COOH + H2O Окисником виступає KMnO4 (перманганат калію). В результаті окиснення утворюється бензойна кислота, оксид Мангану(IV) і вода. Під час реакції відбувається знебарвлення розчину перманганату калію. Приєднання. Гідрування (на прикладі бензолу): C6H6 + 3 H2 → C6H12 При приєднанні до бензолу атомів водню утворюється циклогексан. Відбувається розірвання подвійних зв'язків (у формулі Кекуле). Реакція відбувається за наявності нікелевого каталізатора і підвищеної температури Хлорування (на прикладі бензолу): C6H6 + 3 Cl2 → C6H6Cl6 При приєднанні до бензолу атомів хлору утворюється гексахлорциклогексан (гексахлоран). Реакція відбувається лише за наявності світла.

Содержание слайда: Добування: Добування: Ароматичні вуглеводні синтезують за реакціями Фіттіга та Фріделя — Крафтса. В промисловості ароматичні вуглеводні спочатку добували з кам'яновугільної смоли; тепер їх добувають гол. чин. ароматизацією погонів нафти. Реакція Зелінського (на прикладі бензолу): C6H12 → C6H6 + 3 H2 Добування бензолу відбувається із циклогексану при його термічному розпаді за наявності каталізатора Платини чи Паладію до утворення бензолу і водню. Тримеризація ацетилену: 3 C2H2 → C6H6 При нагріванні (температура близько 600°)і наявності каталізатора -активованого вугілля 3 молекули ацетилену об'єднуються в одну молекулу бензолу.

Содержание слайда: Застосування: Застосування: Ароматичні вуглеводні широко застосовують у виробництві барвників, пластичних мас, хіміко-фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, синтетичних волокон, моторного палива тощо.

Содержание слайда: Толуол застосовується у виробництві вибухових речовин (тротил), бензойного альдегіду, фенолу, бензилхлориду, який є напівпродуктом в анілобарвниковій, парфумерній, харчовій та інших галузях промисловості. Толуол застосовується у виробництві вибухових речовин (тротил), бензойного альдегіду, фенолу, бензилхлориду, який є напівпродуктом в анілобарвниковій, парфумерній, харчовій та інших галузях промисловості.

Содержание слайда: Етилбензен іде на синтез стирену, з якого одержують полістирен (завдяки його високим електроізолювальним якостям з нього виготовляють електро- і радіовироби, труби, крани, посуд, пінопласти) і бутадієнстиреновий каучук – для виробництва автомобільних покришок, камер, ебоніту. Етилбензен іде на синтез стирену, з якого одержують полістирен (завдяки його високим електроізолювальним якостям з нього виготовляють електро- і радіовироби, труби, крани, посуд, пінопласти) і бутадієнстиреновий каучук – для виробництва автомобільних покришок, камер, ебоніту.

Содержание слайда: Використані джерела: http://www.ecolabel.org.ua/slovnuk/243-s.html https://www.google.com.ua http://uk.wikipedia.org Ужгород 2013