Презентация Я – за чистоту мови онлайн

Содержание слайда: Я – за чистоту мови (проект) Український педагог, письменник, поет Василь Сухомлинський писав: " Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості. Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на неналаштованій скрипці".

Содержание слайда: Епіграф Коли ти плекаєш слово, Мов струна, воно бринить Калиново, барвінково Рідна мова пломенить. Коли мовиш, як належить – Слово чисте, як роса… І від тебе теж залежить Мови рідної краса. Д.Білоус

Содержание слайда: АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ: Формування культури мовлення – одне з нагальних питань сьогодення. Це не лише філологічна, а й соціальна проблема: вона в той чи інший спосіб пов’язана з найрізноманітнішими видами комунікації. Нині кожен третій член суспільства здобуває середню спеціальну або вищу освіту, проте досконалий рівень володіння культурою мовлення не став загальнонаціональним – ще надто багато людей користується українською мовою лише в побуті, без належної уваги до її правильності, чистоти, естетичності.

Содержание слайда: ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ: Визначити обсяг і зміст поняття «чистота мови"; розвивати мовну особистість, яка володіє даром слова - усного й писемного, умінням вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприймання і створення висловлювань у різних сферах, формах, стилях і жанрах мовлення.

Содержание слайда: Що стимулює бажання навчатися мови?              Відповідь на дані питання можна знайти у працях Івана Огієнка, який звертався до проблеми «Молодь і рідна мова ». Ось  основні положення статті : Цілий народ мусить дбати , щоб його молодь правильно і своєчасно навчалася соборної літературної мови, цебто виховувалася на почутті всенаціональної одності. Кожний свідомий громадянин мусить подбати, щоб його дитина навчалася вдома соборної літературної мови, якщо вона не навчається її в школі. Вся молодь мусить добре усвідомити собі, що її найперший обов’язок перед своїм народом - навчитися соборної літературної мови й вимови й тим защепити почуття національної одності. Юнак чи юнка , які не знають своєї соборної літературної мови, стають зайві для свого народу, як нації. Юнак чи юнка , які не знають бодай найголовніших рідномовних обов’язків, не є свідомі члени нації. Кожен юнак чи  кожна юнка мусять конче працювати в «Гуртку плекання рідної мови»

Содержание слайда: Мова – портрет людини Американський педагог, психолог, письменник Дейл Карнегі писав, що про людину судять з 4 речей : -    який вона має вигляд; -    що вона робить; -    як вона говорить; -    що вона говорить. Отже, на 50% ставлення до людини у світі залежить від її мови. Мова — інтелектуальний портрет людини.

Содержание слайда: Причини вживання ненормативної лексики: зменшення прошарку інтелігенції, що є потенційним носієм і користувачем літературної мови; телебачення і радіо  сприяють поширенню вживання ненормативної лексики, використовуючи емоційно експресивну лексику; негативний вплив на стан мовної культури молоді здійснює прогресуюче зниження якості друкованої продукції; низький ступінь  освіченості населення, виховання в неблагонадійній родині.

Содержание слайда: Дослідження науковців свідчать: постійно вживають ненормативну лексику 21,7% молоді; не вживають її взагалі  10% молоді; рідко вживають ненормативну лексику 69,5%. 58% молоді по можливості відмовляються від вживання ненормативної лексики; 42% молоді позитивно ставляться до вживання ненормативної лексики, 85% молоді вважають, що засоби масової інформації сприяють поширенню вживання ненормативної лексики.

Содержание слайда: Чистота мовлення Чистота мовлення - це повна відповідність нормам літературної мови. Для чистоти мовлення важливими є правильна літературна вимова, вжи­вання слів, що відповідають літературній нормі. У чистому мовленні не вживають діалектизми, лайливі слова, слова-паразити тощо. Чистота мов­лення на рівні вимови досягається суворим дотриманням орфоепічних норм (вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень, наголос у словах).

Содержание слайда: Помилки у вимові Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови, є неправильні наголошення, невиправдане "акання" та впливи інших мов, переважно російської мови. Руйнують чистоту мовлення лексичні засоби, якщо використовуються неточно, стилістично невмотивовано. Це насам­перед діалектні, просторічні, жаргонні слова, канцеляризми і професіона- лізми, лайливі й вульгарні слова.

Содержание слайда: Що засмічує мову? Користуючись літературною мовою в розмовному мовленні, треба уникати діалектних слів. Уживання діалектизмів в інших сферах (діловій, науковій тощо) спілкування засмічує мову, порушує її чистоту. Просторічні слова мають згрубіле, іронічне забарвлення, через те вони нормативні в повсякденному, побутовому спілкуванні. Наприклад: беш­кетник, брехун, швендяти, наеобачитись, горлати, охламон.

Содержание слайда: Що засмічує мову? Надмірність канцеляризмів і професіоналізмів засмічує мову, робить її громіздкою, важкою для сприймання. Тому у виступі їх треба уникати, використовуючи синоніми чи описові звороти. Наприклад: відсоток (замість процент), довбня (замість сталева чи куляста баба), завдання, роль (замість функція), досягнення (замість результати). Іншомовні слова теж засмічують мову, якщо вживаються надмірно й недоречно. Особливої шкоди завдає так зване суржикове мовлення, у яко­му змішуються українські й російські слова. Засмічують мову й слова-па- разити. Це звичайні вставні слова, що нічого не виражають у тексті: ну, значить, так би мовити, взагалі, власне кажучи, як це, розумієш. Надмірне вживання їх не тільки псує мову, а й робить її беззмістовною. Чистота мов­лення - це його краса й ознака культури кожної промови.

Содержание слайда: Великою проблемою порушення чистоти мовлення є явище, що дістало назву- суржик. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова. Чітке визначення суржику і пов’язаної з ним загрози тотального розмивання норм української літературної мови дав свого часу Борис Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо». «Недобре, – зазначав письменник, – коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, в Україні, суржик» 

Содержание слайда: Суржик Пропоную характерні вияви суржику: вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), да (так), нєт (ні), када (коли), нє нада (не потрібно), січас (зараз), чуть-чуть(трішки), конєшно (звичайно, звісно), навєрно (мабуть), язик (мова) і т.п.; "українізовані" форми російських дієслів – унаслідував (успадкував), получав (отримував), отключив (вимкнув); "українізовані" форми російських числівників – первий/перва (перший/перша), вторий/втора (другий/друга); змішування українських і російських форм займенників – хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), кой-шо (щось), кой-які (якісь);  вживання прийменників і відмінків за російським зразком – по вулицям замість по вулицях, на російській мові замість російською мовою; утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за зразком російської мови – самий головний (найголовніший), саме важне(найважливіше); слова і вирази, кальковані з російської мови – міроприємство, прийняти участь, до цих пір, бувший у користуванні; ·     активне використання "є" в позиції після приголосної (архітєктор, студєнт, лєкція, тєма) і т.д.

Содержание слайда: Основні ознаки чистої мови Доречність Точність Логічність Змістовність

Содержание слайда: Доречність Доречність - ознака мовлення, яка організує його точність, логічність, чистоту, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають меті й умовам спілкування. Доречне мовлення відповідає темі висловлювання, його логічному змісту, емоційному забарвленню. Доречне мовлення обо­в'язково вимагає врахування ситуацій, складу мовців, форм (усної чи пи­семної) мови.

Содержание слайда: Передумови доречності мовлення 1. Усвідомлення необхідності доречності мовлення. 2. Володіння культурою мовлення і спілкування. 3. Високий рівень вихованості людини. 4. Досконале знання мови, її функцій, форм і різновидів.

Содержание слайда: Точність великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Вміння оформляти і виражати думки адекватно предметові або явищу дійсності зумовлюється знанням об’єктивної дійсності, постійним прагненням пізнати реальний світ, а також знанням мови. Мовлення буде точним, якщо вжиті слова повністю відповідатимуть їхнім лексичним значенням. Точність досягається не лише на лексико-семантичному рівні, вона тісно пов’язана з граматичним (особливо синтаксичним) рівнем. Треба так побудувати речення, щоб воно було зрозумілим без напруження думки. Отже, точність – це уважне ставлення до мови, правильний вибір слова, добре знання відтінків значень слів-синонімів, правильне вживання фразеологізмів, крилатих висловів, чіткість синтаксично-смислових зв’язків між членами речення.

Содержание слайда: Логічність Дотримання цієї ознаки культури мовлення означає логічно правильне мовлення, зрозуміле, послідовне, у якому є внутрішня закономірність, яке відповідає законам логіки і ґрунтується на знаннях об’єктивної реальної дійсності. Логічність пов’язана з точністю мовлення на всіх мовних рівнях, тобто знанням мови. Правильні, конструктивні думки й добре знання мови породжують логічно правильне мовлення.

Содержание слайда: Змістовність мовлення передбачає глибоке осмислення теми і головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми, вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його вибраній темі, різнобічне та повне розкриття теми, уникнення зайвого. Змістовність тісно пов’язана з такою ознакою, як лаконічність, котру розкриває крилатий вислів: “Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо “.

Содержание слайда: Українська мова – скарбниця духовних надбань народу, досвіду, праці, творчості і співжиття багатьох поколінь, оберіг народу, його звичаїв, традицій, запорука інтелектуального зростання, розвитку , поступу в загальнолюдському житті.     «Поки  живе мова в устах народу, - до того часу живий і народ,»- сказав К. Ушинський. Мова — запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ми захищаємо свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє.