Презентация Спортивна фізіологія. Морфофункціональні та метаболічні основи м'язової сили, швидкості та спритності. (Лекція 6) онлайн

Содержание слайда: Спортивна фізіологія Лекції № 6 Тема - Фізіологічні особливості прояву рухових якостей в спортивному і оздоровчому тренуванні ( Частина 1 - морфофункціональні та метаболічні основи м'язової сили, швидкості та спритності)

Содержание слайда: П Л А Н Рухові якості: їх взаємозв'язок і фактори, що їх обумовлюють. Фізіологічна характеристика м'язової сили. Фізіологічна характеристика швидкості. Фізіологічна характеристика спритності. Фізіологічна характеристика гнучкості.

Содержание слайда: Під фізичними (руховими) якостями прийнято розуміти окремі якісні сторони рухових можливостей людини і окремих дій. Рівень їх розвитку визначається не тільки фізичними факторами, але і психічними факторами, зокрема ступенем розвитку інтелектуальних і вольових якостей. Фізичні якості необхідно розвивати своєчасно і всебічно. Фізичні рухові якості зв'язані з типологічними особливостями прояви властивостей нервової системи (силою-слабкістю, рухливістю-інертністю і т.д.), які виступають в структурі якостей у вигляді природних задатків. Наявність різних типологічних особливостей у різних людей частково обумовлюється тим, що в одних людей краще розвинені одні якості (або їх компоненти), в інших інші. Виграючи в прояві одних рухових якостей, людина програє в інших. Фізичні (рухові) якості можна розділити залежно від їх структури на прості і складні. Чим більше число анатомо-фізіологічних і психічних факторів, що обумовлює явище якості, тим воно складніше. Але складні якості, такі, наприклад, як влучність, стрибучість, не є сумою простих. Складне якість - це інтегрована міжаналізаторна якісна особливість рухової дії. Під фізичними (руховими) якостями прийнято розуміти окремі якісні сторони рухових можливостей людини і окремих дій. Рівень їх розвитку визначається не тільки фізичними факторами, але і психічними факторами, зокрема ступенем розвитку інтелектуальних і вольових якостей. Фізичні якості необхідно розвивати своєчасно і всебічно. Фізичні рухові якості зв'язані з типологічними особливостями прояви властивостей нервової системи (силою-слабкістю, рухливістю-інертністю і т.д.), які виступають в структурі якостей у вигляді природних задатків. Наявність різних типологічних особливостей у різних людей частково обумовлюється тим, що в одних людей краще розвинені одні якості (або їх компоненти), в інших інші. Виграючи в прояві одних рухових якостей, людина програє в інших. Фізичні (рухові) якості можна розділити залежно від їх структури на прості і складні. Чим більше число анатомо-фізіологічних і психічних факторів, що обумовлює явище якості, тим воно складніше. Але складні якості, такі, наприклад, як влучність, стрибучість, не є сумою простих. Складне якість - це інтегрована міжаналізаторна якісна особливість рухової дії.

Содержание слайда: Утворення рухової навички і фізичне тренування завжди в тій чи іншій мірі пов’язані зі змінами якісних параметрів (рухових або фізичних якостей) - сили, швидкості, гнучкості, спритності та витривалості.

Содержание слайда: Поняття про рухові якості в спортивній фізіології

Содержание слайда: Класифікація рухових якостей

Содержание слайда: Фізіологічні механізми рухових якостей проявляються на 3-х рівнях і пов'язані зі: Станом периферичних елементів рухового акту. Характером нервової регуляції. Станом вегетативних функцій.

Содержание слайда: Фізіологічні механізми розвитку сили

Содержание слайда:

Содержание слайда: У процесі виконання спортивних або професійних прийомів пов'язаних з підніманням, опусканням, утриманням важких вантажів, м'язи, долаючи опір, скорочуються і коротшають. Така робота називається долаючей. Протидіючи якого-небудь опору м'язи, можуть при напрузі і подовжуватися, наприклад, утримання дуже важкого вантажу. У такому разі їх робота називається поступаючей. Обидва ці режиму об'єднуються під однією назвою - динамічного. Сила, яка проявляється в русі, тобто в динамічному режимі, називається динамічною силою. У процесі виконання спортивних або професійних прийомів пов'язаних з підніманням, опусканням, утриманням важких вантажів, м'язи, долаючи опір, скорочуються і коротшають. Така робота називається долаючей. Протидіючи якого-небудь опору м'язи, можуть при напрузі і подовжуватися, наприклад, утримання дуже важкого вантажу. У такому разі їх робота називається поступаючей. Обидва ці режиму об'єднуються під однією назвою - динамічного. Сила, яка проявляється в русі, тобто в динамічному режимі, називається динамічною силою. Скорочення м'язи при постійній напрузі чи зовнішньом навантаженні називається ізотонічним. Даний режим має місце в силових вправах (штанга, гирі, гантелі). Режим роботи м'язів на тренажерах, де задається швидкість переміщення ланок тіла називається изокінетічним (плавання, веслування). Якщо зусилля спортсмена рухом не супроводжується зміною довжини м'язів, то в цьому випадку говорять про статичний режим. Така сила називається статичною. Між силою і швидкістю скорочення м'язів існує зворотно пропорційна залежність.

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Збільшення фізіологічного поперечника відбувається за рахунок робочої гіпертрофії. Розрізнять два типи робочої гіпертрофії: саркоплазматичну і міофібрілярну. Збільшення фізіологічного поперечника відбувається за рахунок робочої гіпертрофії. Розрізнять два типи робочої гіпертрофії: саркоплазматичну і міофібрілярну.

Содержание слайда:

Содержание слайда: Фізіологічні механізми розвитку швидкості

Содержание слайда: Фізіологічний механізм прояву швидкості представляється як багатофункціональна властивість, залежне від стану нервової системи (ЦНС) і її рухової сфери периферичного нервово-м'язевого апарату (НМА). Показник, що характеризує швидкість (швидкодія) як якість, визначається часом одиночного руху, часом рухової реакції (реагування на сигнал) і частотою однакових рухів в одиницю часу називається темпом.?

Содержание слайда: Елементарні та комплексні форми прояву швидкості відносно незалежні і слабо пов'язані з рівнем фізичної підготовленості. З віком елементарні і комплексні форми прояву швидкості зазнають істотних змін, які необхідно враховувати при її розвитку у процесі багаторічної тренування. Показники швидкості в природних умовах залежать від прискорення, що розвивається, а воно визначається силою м'язів, і через нee масою тіла, або його ланок, довжиною важеля, загальною довжиною тіла і т.д. Елементарні та комплексні форми прояву швидкості відносно незалежні і слабо пов'язані з рівнем фізичної підготовленості. З віком елементарні і комплексні форми прояву швидкості зазнають істотних змін, які необхідно враховувати при її розвитку у процесі багаторічної тренування. Показники швидкості в природних умовах залежать від прискорення, що розвивається, а воно визначається силою м'язів, і через нee масою тіла, або його ланок, довжиною важеля, загальною довжиною тіла і т.д.

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Фізіологічні механізми розвитку спритності

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Критеріями спритності є: Критеріями спритності є: ~ координаційна складність рухового завдання; ~ точність виконання (тимчасова, просторова, силова) завдання; ~ час, необхідний для оволодівання належним рівнем точності, або мінімальний час від моменту зміни обстановки до початку відповідного руху. Розрізняють загальну і спеціальну спритність. Між різними видами спритності немає достатньо вираженого зв'язку. Разом з тим спритність має самі різноманітні зв'язки з іншими фізичними якостями, тісно пов'язана з руховими навичками, сприяючи їхньому розвитку, вони у свою чергу, покращують спритність. Рухові навички, як відомо, формуються в перші п'ять років життя (близько 30% загального фонду рухів), а до 12 років - уже 90% рухів дорослої людини. Рівень м'язової чутливості, досягнутий у молоді роки, зберігається довше, ніж здатність до засвоєння нових рухів. Серед факторів, що обумовлюють розвиток прояв спритності, велике значення мають координаційні здібності.

Содержание слайда: Спритність - дуже специфічне якість. Можна мати хорошою спритністю в іграх і недостатньою у спортивній гімнастиці. Тому її доцільно розглядати у зв'язку з особливостями конкретного виду спорту. Спритність набуває особливої ​​важливості в тех. видах спорту, які відрізняються складною технікою і безперервно змінюються (спортивні ігри). Спритність - дуже специфічне якість. Можна мати хорошою спритністю в іграх і недостатньою у спортивній гімнастиці. Тому її доцільно розглядати у зв'язку з особливостями конкретного виду спорту. Спритність набуває особливої ​​важливості в тех. видах спорту, які відрізняються складною технікою і безперервно змінюються (спортивні ігри). Вправи для розвитку спритності повинні включати елементи новизни, повинні бути пов'язані з миттєвим реагуванням на раптово мінливу обстановку. Зазвичай для розвитку спритності застосовують повторний і ігровий методи. Інтервали відпочинку мають забезпечувати щодо повне відновлення. Найбільш поширені засоби при розвитку і вдосконаленні спритності займають акробатичні вправи, спортивні та рухливі ігри

Содержание слайда:

Содержание слайда: Фізіологічні механізми розвитку гнучкості

Содержание слайда: У професійній фізичній підготовці та спорті гнучкість необхідна для виконання рухів з великою та граничною амплітудою. Недостатня рухливість в суглобах може обмежувати прояв таких фізичних якостей як сила, швидкість реакції і швидкості рухів, витривалості, збільшуючи при цьому енерговитрати і, знижуючи економічність роботи організму, і часто призводить до серйозних травм м'язів і зв'язок. У професійній фізичній підготовці та спорті гнучкість необхідна для виконання рухів з великою та граничною амплітудою. Недостатня рухливість в суглобах може обмежувати прояв таких фізичних якостей як сила, швидкість реакції і швидкості рухів, витривалості, збільшуючи при цьому енерговитрати і, знижуючи економічність роботи організму, і часто призводить до серйозних травм м'язів і зв'язок. Сам термін "гнучкість" зазвичай використовується для інтегральної оцінки рухливості ланок тіла, тобто цим терміном користуються в тих випадках, коли мова йде про рухливості в суглобі всього тіла. Якщо ж оцінюється амплітуда рухів в окремих суглобах, то прийнято говорити о "рухливості" в них.

Содержание слайда: У пасивних вправах на гнучкість досягається більша, ніж в активних вправах амплітуда рухів. Різницю між показниками активної і пасивної гнучкості називають резервної напруженістю або "запасом гнучкості".

Содержание слайда:

Содержание слайда: Розрізняють також загальну і спеціальну гнучкість. Загальна гнучкість характеризує рухливість у всіх суглобах тіла і дозволяє виконувати різноманітні рухи з великою амплітудою. Спеціальна гнучкість - гранична рухливість в окремих суглобах, що визначає ефективність спортивної та професійної діяльності. Розрізняють також загальну і спеціальну гнучкість. Загальна гнучкість характеризує рухливість у всіх суглобах тіла і дозволяє виконувати різноманітні рухи з великою амплітудою. Спеціальна гнучкість - гранична рухливість в окремих суглобах, що визначає ефективність спортивної та професійної діяльності.

Содержание слайда:

Содержание слайда:

Содержание слайда: Прояв гнучкості в тій чи іншій мірі залежить і від загального функціонального стану організму, і від зовнішніх умов часу доби, температури м'язів і навколишнього середовища, ступеня стомлення. Зазвичай до 8-9 годин ранку гнучкість дещо знижена. Однак, тренування в ранкові години вельми ефективна. У холодну погоду і при охолодженні тіла гнучкість знижується при підвищенні температури середовища і тіла - збільшується. Стомлення також обмежує амплітуду активних рухів і розтяжність м'язово-зв'язкового апарату. Торкаючись вікового аспекту прояву гнучкості можна відзначити, що гнучкість залежить від віку. Зазвичай рухливість великих ланок тіла поступово збільшується до 13-14 років, пояснюється тим, що в цьому віці м'язово-зв'язковий апарат більш еластичний і розтягується. У віці від 13-14 років спостерігається стабілізація розвитку гнучкості, і, як правило, до 16-17 років стабілізація закінчується, відбувається зупинка розвитку, а потім має стійку тенденцію до зниження. Разом з тим, якщо після 13-14 років не виконувати вправи розтягування, то гнучкість почне знижуватися вже в юнацькому віці. І навпаки, практика показує що навіть у віці 40-50 років регулярні заняття із застосуванням різноманітних засобів і методів гнучкість підвищується. Навіть вище рівень, ніж в юні роки. Гнучкість залежить і від статі. Так рухливість в суглобах у дівчат вище, ніж у юнаків приблизно на 20-30%. Процес розвитку гнучкості індивідуалізований. Розвивати і підтримувати гнучкість необхідно постійно. Прояв гнучкості в тій чи іншій мірі залежить і від загального функціонального стану організму, і від зовнішніх умов часу доби, температури м'язів і навколишнього середовища, ступеня стомлення. Зазвичай до 8-9 годин ранку гнучкість дещо знижена. Однак, тренування в ранкові години вельми ефективна. У холодну погоду і при охолодженні тіла гнучкість знижується при підвищенні температури середовища і тіла - збільшується. Стомлення також обмежує амплітуду активних рухів і розтяжність м'язово-зв'язкового апарату. Торкаючись вікового аспекту прояву гнучкості можна відзначити, що гнучкість залежить від віку. Зазвичай рухливість великих ланок тіла поступово збільшується до 13-14 років, пояснюється тим, що в цьому віці м'язово-зв'язковий апарат більш еластичний і розтягується. У віці від 13-14 років спостерігається стабілізація розвитку гнучкості, і, як правило, до 16-17 років стабілізація закінчується, відбувається зупинка розвитку, а потім має стійку тенденцію до зниження. Разом з тим, якщо після 13-14 років не виконувати вправи розтягування, то гнучкість почне знижуватися вже в юнацькому віці. І навпаки, практика показує що навіть у віці 40-50 років регулярні заняття із застосуванням різноманітних засобів і методів гнучкість підвищується. Навіть вище рівень, ніж в юні роки. Гнучкість залежить і від статі. Так рухливість в суглобах у дівчат вище, ніж у юнаків приблизно на 20-30%. Процес розвитку гнучкості індивідуалізований. Розвивати і підтримувати гнучкість необхідно постійно.